Микола з позивним «Мілфар» із Сарненщини — вже три роки у війську. Служить у піхоті «Поліських вовків». А за період повномасштабки військовий боронив Донеччину, Київщину і Сумщину.
Хто повідомляє: 60-й окремий батальйон сил ТрО «Поліські вовки».
«Робота не проста, але важлива»
29-річний Микола родом із Сарненщини. Вже три роки служить у лавах 60-го батальйону 104-ї бригади. Від побратимів отримав позивний «Мілфар». Ділиться: історія походження весела, з особливим сенсом, але залишиться військовою таємницею.
— Я стрілець, піхотинець. Виходимо на позиції, спостерігаємо, виконуємо завдання. Інколи бувають бойові виходи, інколи тримаємо оборону. Робота непроста, але важлива, бо кожен із нас захищає нашу землю. Був на Донецькому напрямку, Київщині, а також у Сумській області. Багато всього бачив, багато чого довелося пережити. Служба в піхоті — це щоденна боротьба з собою, зі страхом і втомою, але я не шкодую про свій вибір, — ділиться Микола.
29-річний Микола родом із Сарненщини.Фото: 60-й окремий батальйон сил ТрО «Поліські вовки» | Facebook
«Навчився цінувати прості речі»
До повномасштабної війни чоловік їздив по заробітках, зокрема працював на будівництві. А ще мріяв відкрити власну справу, проте вторгнення змінило плани Миколи. Змінили погляди на життя і три роки у війську:
— Дивлюся на життя зовсім інакше. Став серйознішим, більш цілеспрямованим. Навчився цінувати прості речі, які раніше не помічав. Наприклад, простий ранок із чашкою кави та розмовою з друзями — це вже щастя.
«Знаю, що борюся не дарма»
Підтримка Миколи — це звʼязок із рідними. Хоч вони і часто телефонують, проте, ділиться, часом буває складно чути їхні голоси і знати, що не можеш бути поруч. Утім, це водночас і мотивує бійця.
— Чекають дружина, батьки, сестра. І моя собака Сюзі. Дітей поки немає, але будуть, сподіваюся. Найголовніше — це знати, що вдома є ті, хто чекають, люблять і підтримують. Буває, що важко, коли чуєш голос дружини та знаєш, що не можеш бути поряд. Але це мотивує — знаю, що борюся не дарма, — розповідає захисник.
Микола разом із дружиною.Фото: 60-й окремий батальйон сил ТрО «Поліські вовки» | Facebook
Найближча людина Миколи — його дружина. Вони родом із одного села, але, ділиться, колись за ним «бігала» саме вона. Тепер жінка стала його тилом, натхненням і любовʼю, яке додає сили, а кожен її дзвінок — не просто розмова, а оберіг, який нагадує, що вдома на нього чекають.
Підібрати посаду в батальйоні Миколи та проконсультуватися з рекрутером «Поліських вовків» можна за номерами: +38 (098) 104-70-72 та +38 (068) 104-70-72.
Що було раніше
Зі слюсарки в бойову медикиню — так під час повномасштабного вторгнення змінила фах Марина. Нині жінка служить у лавах 60-го батальйону 104-бригади, має позивний «Чарівна» і рятує життя побратимів.
