6 липня в селі Карпилівка провели одноденний вишкіл для молоді віком від 14 років та всіх охочих. Захід організував Тернопільський осередок ВГО «Сокіл» у памʼять про загиблого побратима — Андрія Степанця з позивним «Сябр».
У чому суть
Андрій Степанець народився в Карпилівці. Закінчив Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію імені Тараса Шевченка, був активним учасником тернопільського осередку «Сокола», займався національно-патріотичним вихованням, готував молодь до вишколів та сам готувався до служби.
Андрій «Сябр» Степанець.Фото: з Instagram-сторінки тернопільського осередку «Сокола»
Після початку повномасштабного вторгнення брав участь у Київській кампанії, згодом — у боях на Донеччині у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Загинув 7 липня 2024 року поблизу Кліщіївки разом із побратимом Максимом Кузівим.
— Сьогодні перша річниця з дня його загибелі. Він був хорошим другом. Ми познайомилися в 2017 році на акції в Кременці. Він мене заставляв ходити в спортзали, — сміючись пригадує побратим Андрій. — Ми зібралися тут, щоб не лише згадати друга, а й пам’ятати про всіх, хто віддав життя за нас. Такі заходи — це спосіб зберігати цю памʼять живою.
Андрій, побратим «Сябра».Фото: СарниNews.City
Під час вишколу учасників навчали основам домедичної допомоги, поводженню зі зброєю та навичкам, які можуть врятувати життя під час небезпеки. Організатори наголошують: знання, які передають, важливі не лише для військових, а й для цивільних.
— Ми приїхали до Карпилівки на прохання мами Андрія, аби провести вишкіл для місцевої молоді, — розповідає друг «Левадний», голова Тернопільського осередку ВГО «Сокіл». — Хочемо, щоб люди знали, як діяти в критичних ситуаціях, могли надати собі або іншим допомогу. Зазвичай заняття проводять ветерани. Я теж маю бойовий досвід. Сьогодні з нами — побратими та посестра, які нині вишколюються, щоб у майбутньому передавати знання далі.
Фото: СарниNews.City
Серед інструкторів — подруга «Жаринка». Вона тут, аби продовжувати справу Андрія Степанця — передавати молоді правильні цінності:
— Особисто я не була знайома з другом «Сябром», але ми всі — «Сокільці». Нас об’єднує ідея та спільна справа. Ми приїхали з Тернополя, щоб підтримати памʼять про загиблих побратимів і водночас навчити місцевих. Це потрібно кожному — знати, як допомогти собі, як захистити себе.
«Жаринка» навчає, як тампонувати рану.Фото: СарниNews.City
Учасниця вишколу Тетяна розповідає, що їй особливо сподобалось працювати зі зброєю: «Ми тренувалися тримати стійку, прицілюватися та стріляти. Це дуже цікавий досвід, я б обовʼязково прийшла ще».
Тетяна (ліворуч) на вишколі.Фото: СарниNews.City
У той же час Анна зі своєю групою пройшла домедичну підготовку.
— Ми вчилися накладати турнікет, користуватись бандажем, дізналися, що має бути в аптечці, — ділиться дівчина. — Дуже корисно й цікаво.
Анна накладає бандаж.Фото: СарниNews.City
Карпилівська молодь усвідомлює, що такі знання та навики необхідні сьогодні усім українцям.
— Я дуже вдячний, що провели такий крутий майстер-клас. Це потрібно й актуально як молоді, так і дітям, бо ми не знаємо, що нас чекає завтра завтра, — зазначає учасник вишколу Андрій.
Андрій збирає автомат.Фото: СарниNews.City
Організатори переконані: вишкіл — не лише спосіб згадати побратима, а й конкретна дія для того, щоб його справа жила далі.
Що було раніше
У Сарнах встановили пам’ятні таблички на лавках — на знак шани до тих, хто віддав життя за Україну. Одну з них розмістили в парку Героїв Небесної Сотні, іншу — біля стел загиблим Героям на центральній площі міста.
