Століття тому, 27 серпня, народився упівець родом із Тинного Степан Бакунець. На шляху бійця — операції «бандерівського» УПА, зміна імені та прізвища й московсько-совєцькі концтабори.
«Рівним по диверсіях і провокаціях совєтів щодо українців не було»
27 серпня 2025 року виповнюється 100 років від дня народження Степана Бакунця — стрільця першої сотні боївок ОУН(б), учасника першої військової операції «бандерівського» УПА й багаторічного політвʼязня московсько-совєцьких концтаборів. Чоловік брав участь у бою на Гурбах між УПА й нацистами на Рівненщині.
У розмові, яка відбулася 2011-го року, Степан Сидорович розповів, які вояки лежать захороненими у братських могилах у Тинному та на його околицях. Він неодноразово наголошував, що «рівним по диверсіях і провокаціях совєтів щодо українців не було».
Упівець поділився, що уникнути страти йому допомогли Бог і зміна прізвища Шмалюх на Бакунець. 1944 року енкаведисти зробили засідку біля його рідного дому і схопили. Утім коли виявилося, що він — Степан Бакунець, а не Олександр Шмалюх, відпустили.
Краєзнавець Микола Ляхович, ветеран Степан Бакунець і письменник Петро Воробей на місці хутора Нетуша.Фото: Тинненський ліцей | Facebook
Вишкіл для бійців у батьківській господі
Саме в Тинному відбувся перший вишкільний табір старшин для боївок ОУН(б) «Холодний Яр». Це вдалося завдяки Степанові Сидоровичу, в батьківській господі якого на хуторі Нетуша біля Тинного й провели вишкіл. Він проходив із жовтня 1942 року по січень 1943-го. А нині на цьому місці встановлюватимуть памʼятний знак.
Юнаком Степан Бакунець попросився в команду Григорія Перегійняка, який став сотником першої боївки ОУН(б) під псевдо «Коробка». А першою бойовою акцією боївок ОУН(б) вважають операцію сотні «Коробки» у Володимирці, де українські партизани розбили німецьку залогу з їхніми союзниками — польськими поліцаями й відділом РОА. Вже навесні 1943-го боївки ОУН(б) переймають назву Українська Повстанська Армія, під якою з 1941 року діяли загони «Поліської Січі» Тараси Бульби-Боровця.
Хутір Нетуша на карті.Фото: Тинненський ліцей | Facebook
Що було раніше
140 років тому, 2 серпня 1885 року, на поліських землях пролунав гудок першого паровоза. Саме цього дня було офіційно відкрито рух залізницею на ділянці Рівне – Лунінець, що стала частиною Вільно-Ровенської залізниці. Саме ця подія дала потужний поштовх до розвитку населеного пункту, який згодом став містом Сарни.
