У Сарнах відбулася заключна подія проєкту «Жити, радіючи» — презентація фотовиставки «Розкішні досі», що стала підсумком місячного шляху жінок до уважнішого контакту з собою, своїм тілом, досвідом і зрілістю.
Проєкт реалізував Фонд громади Сарн за підтримки Громадської спілки «Мережа хабів» у межах ініціативи «Зміцнення громадянського суспільства в країнах Східного партнерства», що фінансується урядом Німеччини та Європейським Союзом і впроваджується GIZ.
22 зустрічі за місяць — не марафон, а послідовний план
Авторка та координаторка проєкту Марія Кошин наголошує: ця ініціатива від самого початку була не лише про результат, а про процес:
— Ми зібралися не просто «на подію». Ми зібралися, щоб зупинитися й уважно подивитися на тему, яка в повсякденному житті часто лишається поза фокусом. Сьогоднішній вечір — про жінку. Не як роль і не як функцію, а як людину з досвідом і власною історією.
Марія Кошин на фінальній зустрічі проєкту.Фото: СарниNews.City
Упродовж одного місяця в межах проєкту відбулося 22 зустрічі. Це були:
- 10 занять із пілатесу з елементами йоги, які проводила тренерка Ірина Струс;
- 4 арттерапевтичні зустрічі з художницею та майстринею Іванною Жук;
- 4 психотерапевтичні зустрічі з психологинею Оксаною Скуловець, директоркою Центру психосоціальної підтримки «Життя»;
- 2 майстеркласи — зі стилю, візажу, фотопозування та самопрезентації, а також арттерапевтичне письмо «Три листи».
— Ми йшли поступово і дуже продумано. Розпочали з роботи з тілом — бо воно завжди реагує чесніше, ніж розум. Далі була психологічна підтримка — без тиску і без готових відповідей. Потім — арттералія і творчі практики: робота з формою, кольором, дотиком. І письмо — слова, які допомагали краще пізнати та зрозуміти себе, — пояснює Марія Кошин.
«Розкішні досі» — про зрілість як цінність
Окремою важливою частиною проєкту стала фотосесія. Напередодні з жінками попрацювали стилістка Катерина Мулявка та майстриня візажу Діана Рудзік, які змогли ще більше підкреслити природну та внутрішню красу учасниць. А фотографиня Марія Міцай створила фотопортрет для кожної.
— Це був майстерклас, а потім — шість з половиною годин роботи без зупинки, щоб кожна жінка могла побачити себе такою, якою вона є — розкішною без масок і прикрас, — розповідає Марія.
Саме так народилася фотовиставка «Розкішні досі» — результат усього шляху, який пройшли учасниці проєкту.
— Ми назвали її так, бо хотіли показати: зрілість — це не втрата, а інша форма краси і сили, — пояснила Марія Кошин.
Після офіційної частини гостям запропонували переглянути виставку фотопортретів. Ділилися своїми враженнями і самі учасниці. За місяць вони встигли стати одна одній не просто знайомими, а близькими людьми, які розділяють не лише спільне дозвілля, а й погляди на життя та цінності.
Учасниця проєкту Тамара Станкова.Фото: СарниNews.City
— Кажуть, що суспільство, яке турбується про дітей і про людей старшого віку, є благодатне. Ось саме це піклування про нас ми відчували під час цього проєкту завдяки його ініціаторам і нашим тренеркам, — підсумувала Тамара Станкова.
