28 березня до Сарн із офіційним візитом приїхав заступник міністра закордонних справ Республіки Польща Войцєх Зайончковскі. Він відвідав Центр психосоціальної підтримки «Життя», де поспілкувався з ветеранами та місцевою владою.
У чому суть
Під час візиту делегація ознайомилася з роботою Центру «Життя», який створили у 2023 році в межах програми PRO_MentalHealth, що реалізується Фондом міжнародної солідарності у партнерстві з BGK. Центр надає психологічну, психіатричну допомогу та допомагає ветеранам і їхнім родинам адаптуватися до цивільного життя. У 2025 році тут відкрили сімейний терапевтичний простір.
— Центр вже напрацював власний досвід у наданні психологічної допомоги та соціальних послуг, зокрема людям, які постраждали внаслідок війни. У нас працюють психологи, психіатр і фізичний терапевт, і саме завдяки такій мультидисциплінарній взаємодії формується якісний результат. Сьогодні цей досвід для нас справді цінний і унікальний. Ми готові ділитися ним та масштабувати його в інших громадах України, — розповіла Оксана Скуловець, керівниця Центру.
Колектив Центру психосоціальної підтримки «Життя» з гостями.Фото: Василя Сосюка
Міський голова Сарн Руслан Серпенінов наголосив на масштабі викликів для громади:
— За час війни понад чотири тисячі мешканців громади пройшли через горнило війни, більше трьох тисяч нині служать у Збройних силах. Понад 400 захисників загинули або вважаються зниклими безвісти, 15 перебувають у полоні. Декількасот демобілізовані, багато з них мають поранення. Вони потребують не лише фізичної, а й психологічної реабілітації. І в цьому допомагає центр «Життя».
Заступник міністра закордонних справ Польщі Войцєх Зайончковскі підкреслив, що підтримка України — це не лише військова допомога:
Заступник міністра закордонних справ Польщі Войцєх Зайончковскі та Сарненський міський голова Руслан Серпенінов.Фото: Василя Сосюка
— Війна в Україні — це європейська війна. Йдеться про майбутнє не тільки України, а й Європи. Підтримка — це не лише те, що відбувається на фронті, а й зміцнення стійкості суспільства. І важливим елементом цієї стійкості є місце ветеранів у суспільстві.
На базі Центру «Життя» вже сформувалися ветеранські ініціативи: «СарниБатУкраїна», «Проєкт Опора» та «Код сили ветеранів». Остання організація зосереджується на ветеранському бізнесі та взаємопідтримці. Її представник, ветеран Віталій Безрук, пояснює, з чого все почалося і яку проблему вони намагаються вирішити:
Віталій Безрук презентує діяльність організації.Фото: Василя Сосюка
— Нам лише три місяці. Ми створилися тут — на групах «рівний рівному», коли в колі побратимів зрозуміли, що битва не закінчилась на фронті, вона триває далі — треба тримати тил. Найбільша проблема — це повернення в цивільне життя. Ти повертаєшся, але не можеш просто прийти на попередню роботу і жити так, ніби нічого не було. Є і психологічні моменти, і фізичні обмеження. І тоді постає питання: що далі? Ми почали думати, як зробити так, щоб ветерани не залишались сам на сам із цим, а могли швидше адаптуватися. Бо серед своїх це відбувається значно легше. Тому зробили акцент на ветеранський бізнес — щоб створювати можливості для себе і для інших.
За його словами, ініціатива «Ветеран на годину» вже допомогла реалізувати понад 50 проєктів. Нині команда зареєструвалася як ФОП і створює робочі місця для інших ветеранів, а також планує розвиватися в агросфері.
Презентація ветеранського проєкту.Фото: Василя Сосюка
Міський голова Руслан Серпенінов називає «Код сили ветеранів» одним із найпоказовіших результатів роботи центру. Каже, ще два роки тому ситуація була зовсім іншою:
— Під час перших зустрічей ветеранів у центрі «Життя», було видно, як складно їм було просто почати комунікацію, змінити поле битви на цивільне життя. Сьогодні це, мабуть, найвдаліший і найяскравіший приклад того, що центр «Життя» виконав свою головну функцію — провів соціальну адаптацію, згуртував людей, навчив їх комунікувати, об’єднуватися навколо ідеї. Вони створили організацію і йдуть далі: надають послуги, розвиваються, приходять з ідеями — кажуть, що готові працювати на громаду, що можуть і мають досвід. Я впевнений, що цей шлях має бути прикладом для інших.
Досвідом застосування арттерапевтичних практик, зокрема у роботі з дітьми, під час зустрічі поділилася Олеся Дацко, докторка економічних наук, завідувачка кафедри менеджменту мистецтва Львівської національної академії мистецтв. На завершення вона передала ветеранам, гостям і команді центру писанки.
Що було раніше
У Центрі психосоціальної підтримки «Життя» в Сарнах провели урочисте відкриття сімейного терапевтичного простору. Участь у заході взяли ветерани, їхні родини, польські партнери і представники громади. Простір працюватиме як місце підтримки й опори сімей, що прагнуть зміцнити і зберегти стосунки в умовах війни.
