З початком осені не закінчується період підвищеної пожежної небезпеки в лісових масивах. А роботи для вогнеборців додається ще більше, як часто телефонують до диспетчерів? Як стати справжнім пожежником, яке матеріальне забезпечення бійців і чому автоцистерна ніколи не буває пустою - про це й не тільки СарниNews.City розповіли в одній із найкращих 8-й Державній Пожежно-рятувальній частині ДПРЗ-5 ГУДСНС у Рівненській області.
Рятувальник повинен постійно навчатись
BGImage
Вадим Кузака, заступник начальника Пожежно-рятувальної частини міста Сарни, розповідає, що рятувальник в середньому отримує 10-15 тисяч гривень. А взагалі все залежить від вислуги, звання:
- Завжди мріяв стати пожежником. Для цього 5 років навчався в університеті ДСНС Львова.
Але для рятувальника важливо не просто отримати знання, а постійно розвиватись. Надзвичайні ситуації, чи то пожежі, чи ДТП, стають складніші, як і порятунок людей. Тому й діяти потрібно вже по-іншому, не так, як 6-7 років тому.
Вступна кампанія до всіх трьох університетів ДСНС України відрізняється від звичайної. Спочатку потрібно звернутися до місцевої Пожежної частини, зібрати відповідні документи. Також обов’язковими є медичний огляд (загалом їх три), психологічний тест і перевірка фізичної підготовки. Крім того, виші на курсантів чекає своєрідний «курс молодого бійця».
- Навіть після всього періоду навчання залишається багато прогалин, які треба закривати своїм досвідом у частині. Без роботи просто жити не можу. Виїжджаю на будь-який виклик, без винятку. Одного разу на пожежу навіть приїхав із лікарняного. Фактично присутній на ліквідації 90% всіх надзвичайних ситуацій у місті Сарни, – ділиться Вадим Кузака.
Не просто зміна диспетчера
Графік роботи рятувальників – доба через три. В Пожежній частині Сарн працюють 42 людини. Щоранку о 9 годині здають і заступають на зміну. Перед тим перевіряють на готовність усе обладнання, техніку, амуніцію. Керує пожежним загоном у Сарнах Сергій Мусійчук. В його підпорядкуванні також частини в Березному, Моквині, Сосновому, Рокитному та Степані. Наразі Сергій Мусійчук перебуває в зоні ООС і допомагає цивільному населенню.
Молодший сержант Артем Назарець працює диспетчером у Пожежно-рятувальній частині міста Сарни. Його основне завдання - приймати виклики та направляти бригади на ліквідацію надзвичайних подій. Розповідає, що часто люди телефонують і не уточнюють місце пожежі. Це ускладнює роботу:
- Таке трапляється через паніку. Тому, дуже важливо спокійно розповісти, що сталось і де. Та не кидати слухавку передчасно.
Усі дзвінки в Сарненському районі через ретранслятори вишок переадресовують у Пожежно-рятувальну частину Сарн. В іншому населеному пункті - на місцеву частину. За виклик оператори не беруть абонентську плату.
- Сказати скільки точно буде викликів за добу - нереально. Може 5, а буває 25. Причому 10 із них із проханням: «Поповніть мені рахунок». Ми просто змушені пояснювати, що для поповнення рахунку потрібно набирати *101#, а не 101. Або в неділю часто телефонують і кажуть: «Викличте мені таксі». Зараз популярним стало просити «зняти котика з дерева». Дивно навіть, що люди не знають номер пожежної. Дзвонять до нас і викликають поліцію, швидку, газову службу. Вважаю, ще у школі це потрібно розрізняти, - розповідає Артем Назарець.
Оснащення частини
Пожежно-рятувальна частина в Сарнах оснащення сучасною технікою. Має дві унікальні машини – пожежно-насосну станцію, що перекачує 110 літрів у секунду, і рукавний автомобіль. Вони працюють лише в парі. Минулого року їх залучили до ліквідації підтоплення на Рокитнівщині. Аналогічна техніка є лише в Рівному.
Крім того, частина може похвалитися автомобілем для викликів на ДТП, п’ятьма автоцистернами й автодрабиною. Всього налічується 14 одиниць спецтехніки.
- Пожежна автоцистерна не їде пустою, без води. Навіть коли повертається в частину. Ліквідувавши загоряння, обов’язково повинні її заповнити в найближчому джерелі води. Адже, наприклад, якщо дорогою трапиться якась пожежа, то автомобіль не повинен просто проїхати далі, бо немає води. І, до речі, коли люди помічають за машиною сліди води, це не означає, що вона протікає, а навпаки - що цистерна повна, – іронізує Вадим Кузака.
Дружня підтримка ззакордону
Що стосується амуніції, то за більшу частину рятувальники домовляються самі. Вадим Кузака розповідає, що захисне спорядження отримують від друзів-пожежників із-за кордону, адже воно кращої якості:
- Дуже допомагає Олег Клепач - українець, який працює пожежником у Сакраменто, Кевін Роял із Канади. Нещодавно отримали 30 касок від знайомого з Нідерландів. Загалом 99% особового складу в частині забезпеченні формою індивідуально під особистий розмір. Таку співпрацю закордонними колегами організували спільно з Сергієм Радчуком.
З настанням осінньо-зимового періоду ймовірність пожеж не зменшується. Навпаки, з початком опалювального сезону підвищується ризик загоряння будинків. Рятувальники наголошують, що взимку може бути вдвічі більше загорянь, ніж літом. Також через зміну погодних умов збільшується кількість ДТП. Крім того, часто спалюють сміття і суху рослинність. Тож вогнеборці вкотре наголошують, що основною причиною пожеж є саме людський фактор.
