За народними повір’ями, народжені на великі релігійні свята люди - благословенні Господом і долею. Чи справді це так, можуть знати лише ті, хто святкує день народження на свята. СарниNews.City розшукали людей, які народились на Різдво, Старий Новий рік і Водохреще. Поцікавились, чи вважають вони себе особливими та як відзначають подвійне свято.
“На Різдво народилась не лише я, а й моя мама”
BG Image

Анна Аврамишина, 48 років, домогосподарка:
- Я дуже щаслива, що народилась у Різдво Христове. Для мене цей день особливий, навіть доленосний. Чесно кажучи, я завжди відчувала на собі Божу підтримку і благодать. Друзі і знайомі, коли вперше чули про дату мого народження, дивувалися. Казали, що я особлива й це подарунок долі.
Насамперед для мене 7 січня - це Різдво. Мабуть, свій день народження святкувала б, але не так урочисто, як готуюся до Різдва. Я цих два свята поєднала. Вся сім'я збирається, щоб вшанувати Ісуса та привітати мене.
До речі, мама теж народилася на Різдво. Тож донедавна це було потрійним святом. На жаль, мами вже немає, але ми знаємо, що в цей день вона з нами поруч, ми просто її не бачимо. Я дуже люблю Різдво, щоразу чекаю якогось дива. І подарунків на свій день народження. З Різдвом Христовим!
“У післявоєнні роки дні народження не відзначали”
BG Image

Василь Власюк, 81 рік, пенсіонер::
- Мабуть, є якась особливість у тому, що народився 14 січня. Але змалку для мене Старий новий рік, це, насамперед, було колядування та щедрування.
У післявоєнні роки дні народження не відзначали. А от величні свята чекали дуже. Я з хлопчаками-односельцями заздалегідь готувалися, розучували колядки, щоб гарно проспівати й за це отримати дарунок.
У ті часи не давали грошей, але обдаровували смаколиками, цукерками, домашньою випічкою. У зрілому віці теж було не до святкування дня народження: треба було господарювати, дітей на ноги ставити, допомогти їм знайти свій шлях у житті. Уже набагато пізніше, коли діти підросли, то це стало подвійне свято. Вони самі мені його готували.
На Різдво, бувало, не всі діти навідаються, а от на щедруху обов’язково геть усі з’їжджаються до нас. Родина в мене велика та дружня. Маю 5 дітей, 12 внуків і 5 правнуків. Тож святкувати починали на багату вечерю, 13 січня. Накривали, як годиться, стіл із щедрих страв і обов’язково кутя. Так склалося, що 11 років тому, саме 13 січня, народився внук, якого теж нарекли Васильком. Тепер у нас потрійне свято. Отак і святкуємо: наші з внуком дні народження паралельно зі щедрим вечором. Діти привозять подарунки, зичать многая літ. Тому це особливе свято в нашій сім’ї.
“Моя обов’язкова складова святкування - зануритись в ополонку”
BG Image

Юрій Козловський, водій, скоро виповниться 26 років:
Мені здається, що мій день народження мало відрізняється від святкування інших, хоч і народився на Водохреще. Звичайно, в дитинстві я відчував атмосферу свята ще з вечора, коли тривали останні приготування. 19 січня ми сім’єю сідали за стіл і гарно проводили час. Відзначали подвійне свято: велике релігійне і мій день народження.
Вже у дорослому віці я зрозумів, що хочу додати ще одну традицію в своє святкування - купатись в ополонці. Бо це як мінімум логічно, як максимум - вирішено самою долею (сміється). Уже декілька років підряд занурююсь у Водохрещенську воду. Планую продовжувати надалі, адже отримую від цього задоволення й оздоровлення.
