Мед - це унікальний природний продукт, над яким щодня невтомно працюють тисячі бджіл, кожна з яких живе всього один місяць. Пасічник із села Тинне Петро Одарчук, попри 20-літній стаж, вважає себе ще початківцем у солодкій справі. Спеціально для СарниNews.City згодився розповісти й показати основні моменти цієї роботи.
Підготовка
Насамперед, варто одягнути спеціальний костюм і традиційного капелюха пасічників для безпеки. Можливо, бджоли й не атакуватимуть «крадія» їхньої справи життя, але перестрахуватися не завадить. Також варто пам’ятати про спеціальний пристрій - димар.
BGImage
- Такий дим не присипляє чи вбиває бджіл. Просто вони хапають мед, відлітають від вулика, лише тоді можна спокійно працювати. Якщо, звичайно, у них не «взяток» (це коли бджоли збирають мед у полі). Тоді можна обійтися без димаря, - розповідає Петро Одарчук.
Як виявилось, спочатку з вулика забирають зовсім не мед. Але теж не менш корисний бджолиний продукт.
BGImage
- У першу чергу з рамки простим ножем знімають прополіс. Він дуже корисний і має лікарські властивості. Настоюю його на горілці. Якщо захворів, випиваєш 50 грамів і закушуєш ложкою меду й чекаєш, поки він розтане в горлі. Повірте, після такого рецепту грип і простуду як рукою зніме. Також можна робити настоянку з мертвих бджіл. Вона допомагає при хворобі серця, - ділиться секретом пан Петро.
Бджолине життя
Одна рамка меду важить приблизно два кілограми. Медові соти вирізають по периметру. Потім кидають у спеціальну медогонку, що відокремлює мед від сотів. Цей рік виявився важким навіть для бджіл, і коронавірус тут ні до чого. Усе через суху та прохолодну весну. Щоб колонія вдало розвивалася, потрібна помірна тепла погода з періодичними дощами. Пасічник Петро розповідає, що в декого бджоли навіть повністю загинули:
- Такої весни ще не було. У лютому вже стало дуже тепло й бджоли почали відразу летіти на пилок ліщини. Тобто старт видався хорошим, а потім комахи вилітали не так часто. У червні навіть підживлював дві сім’ї. Бо їм не було що їсти.
Інколи вулик навпаки розростається. У такі моменти надійний захист точно необхідний.
- Буває, що в колонії з’являється ще одна матка. Але у вулику їх не може бути дві. Тому молода окремо відлітає й забирає з собою частину бджіл. Вони звиваються в такий собі рій. Доводилося зганяти з гілки такий згурток і всі бджоли почали відразу атакувати. Але жодних набряків не було, хоча й жалили дуже сильно. Боляче, коли кусають біля ока, під ніготь і в губу. Як зігнали рій, можна поставити спеціальну пастку, наприклад, якийсь старий вулик. Тоді комахи оселяються там і буде нова колонія, - каже пасічник Петро.
Результати роботи
Збирають мед зазвичай до свята Спасу. Трапляється, що викачувати його можна навіть два рази. З одного вулика, де живе 60-90 тисяч бджіл, за один раз можна приблизно отримати дванадцятилітрове відро меду. Всього на пасіці Петра Одарчука 11 вуликів. Тому порахувати, скільки меду виготовляє одна бджола - не просто. Краще рахувати цілими сім’ями. Молодий пасічник особливо цінує один незвичайний вулик:
- Ось із цієї колоди під липою виходить найкращий мед. Тут немає традиційних рамок, як у вуликах-коробках. У таких колодах бджоли самі формують соти, закручуючи спеціальні «язики» згори донизу. Комахи дуже добре беруть пил із великих жовтих квіток, що називаються коров'як. Також часто збирають із цвіту дуба, ось під тим так гудуть, як двигун автомобіля. Ну і, звичайно, з гречки. У вулику бджоли утворюють постійну конденсацію гарячого повітря, аби прибрати всю вологу.
- Незабаром викачаю мед і почнеться підготовка до зими. Потрібно обстежити всі вулики, подивитись, чи вистачає їжі бджолам. Якщо меду немає, варю сироп і ставлю у вулик – говорить Петро Одарчук.
Бджолиний продукт узагалі не псується. Спека чи холод меду не зашкодять, тому сім’я пасічника може ласувати ним хоч увесь рік. Петро Одарчук виготовляє його не на продаж, лише для себе й родичів. Та жартує, що найбільше мед полюбляють дружина Вікторія та четверо дітей.
