На початку 2020 року уряд повідомив, що реформу первинної ланки медичної системи вже завершено. Відтак пацієнти вже мали б забути про живі черги у лікарнях, а сімейні лікарі – про низькі зарплати. СарниNews.City поговорили із сімейною лікаркою Ярославою Плазовською про те, чи насправді система охорони здоров’я стала працювати краще та як змінилася її робота під час пандемії Сovid-19.
Зустрітися з пані Ярославою домовилися після завершення її робочого дня – у понеділок у 43 кабінеті Сарненської поліклініки. Лікарка в телефонному режимі попередила, що початок тижня дуже завантажений, оскільки пацієнти частіше звертаються саме в першу зміну.
Коридор медзакладу в час пік мало відрізнявся від дореформеного: черги під кабінетами та вигуки: «хто крайній?». А в руках люди тримають усе ті ж паперові карточки з історіями хвороб.
Ближче до обідньої перерви відвідувачів під кабінетом лікарки Плазовської поступово поменшало. Дочекавшись, коли вона прийме останнього пацієнта, заходжу в кабінет. Медсестра та лікарка – в масках. Познайомилися та почали розмову.
Як змінилася ваша робота після реформування первинної ланки медичної системи?
– Поки що зміни до нас не зовсім прийшли. Ми все ще не маємо електронної реєстратури. Пацієнти, які і раніше, утворюють під кабінетами черги. Навіть попри епідемію Сovid-19.
Далі все буде легше. Хворий дзвонитиме чи записуватиметься в електронній системі. А тоді зможе прийти у визначений час й уникати зайвих контактів.
Нині 24/7 ми на телефонах. На роботі, вдома, вдень, вночі – постійно телефонують і пишуть пацієнти. Завжди намагаюся відповідати. Якось мені подзвонили пів на шосту ранку, щоб отримати довідку про смерть бабусі. Хоча я ж не могла її виписати вдома в ліжку.
Чи змінилася ваша заробітна плата?
– Раніше фінансування з держбюджету виділяли на область, а тоді гроші розподіляли по всіх лікарнях залежно від кількості зайнятих ліжкомісць, виконаних робіт. Зараз говорять про те, що гроші йдуть за пацієнтом. Усі сімейні лікарі мають до 2000 зареєстрованих пацієнтів. Відповідно на кожного дорослого на рік виділяють по 370 гривень, на дитину чи пенсіонера – 700 гривень.
Звідси можна було б пофантазувати і нарахувати нам великі зарплатні, як це і робилося. Але гроші надходять в бюджет медзакладу, і вже головний лікар вирішує, куди їх витрачати. Тож лікарі не мають великих зарплат, які обіцяли.
Чи можете ви вимагати більше зарплату та чи робите це?
– Теоретично можемо. Проте ми самі прийняли колективний трудовий договір, який і визначив наші умови праці. Як наслідок, наші заробітні плати не такі вже й великі, як обіцяли. Договір треба переглядати. Але це готові робити одиниці, решті і так добре.
Така ситуація більше спонукає до того, щоб лікарі ставали підприємцями і йшли працювати на себе. Так ти незалежний і сам розпоряджаєшся грошима, які виплачує Національна служба здоров'я за кожного пацієнта, з яким підписав декларацію. Дехто переходить поступово, а хтось одразу.
Як комунікуєте з пацієнтами, що мають симптоми коронавірусу?
– Ми консультуємо людей телефоном. Проте дехто, маючи симптоми, йде прямо до нас у кабінет, хоча існують спеціальні пункти прийому. Тоді ми змушені швидко одягати на себе спеціальний захист.
Лікарі первинної ланки не захищені, адже ми не знаємо, які пацієнти до нас приходять. Люди сидять у чергах з масками на роті чи на підборідді, але не на носі. Хоча ми постійно наголошуємо: «Одягніть маску правильно, це ж ваш захист».
За один місяць я направила 40 ПЛР-тестів, з яких 14 виявилися позитивними. Ці пацієнти перебували на амбулаторному лікуванні, тож з усіма контактували, переживали за них. Мала ризики захворіти. «Швидкий» тест робила один раз. Результат був негативний. А для того, щоб робити ПЛР-тест не було симптомів.
Як боротися з чутками про те, що коронавірус вигаданий?
– Ми проводимо роз’яснювальну роботу з пацієнтами щодо профілактики хвороби, постійно наголошуємо на дотриманні протиепідемічних правил. Але все ще є люди, які не ставляться серйозно до коронавірусу. Якщо серед близьких людей ніхто не захворів, сумніваються в тому, що вірус справді існує. У нас була одна пацієнтка, котра в нього не вірила. А після того, як сама перехворіла та ще й не у легкій формі, говорила, що десятому перекаже: вірус страшний і він – не вигадка.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
