Суперечки про реальність глобального потепління не вщухають вже десятки років. Науковці в один голос попереджають про невідворотність процесу, а скептики наголошують, що ті перекручують факти. Ми побували на метеостанції Сарни, де фіксують дані про майже всі погодні явища, та дізнались, хто ж все-таки правий. Начальниця станції Лідія Собченюк розповіла про специфіку роботи та чому метеоролог не те ж саме, що синоптик.
Метеостанція в Сарнах - одна з трьох, що працює в Рівненській області. Ще дві розташовані в Дубно та Рівному, а по всій Україні нараховують 186. За всі роки незалежності жодної нової метеостанції не збудували. Навчають метеорологів всього в двох закладах - гідрометеорологічний технікум у Херсоні й екологічний університет в Одесі.
- Часто запитують, що ми тут робимо? Якщо коротко - фіксуємо хмарність, напрям вітру, тиск, опади, промерзання. Кожен із цих показників має ще багато додаткових параметрів. Після фіксації та обробки передаємо результати в Київ, де складають кліматологічні довідники. А вже за ними спостерігають, як змінюється погода та клімат. Крім того, до нас регулярно звертаються правоохоронці, аби дізнатись точну погоду при ДТП, – пояснює Лідія Собченюк.
Пані Лідія розповідає, що багато людей не розуміють роль метеостанції. Мовляв, погоду можна дізнатись з інтернету:
- Це дуже смішне твердження. Адже хто ж тоді фіксує погодні явища, щоб прогноз погоди скласти? І ще важливо, аби люди розрізняли метеоролога і синоптика. Це різні професії. Перший - фіксує погодні явища в конкретний момент і кодує їх у цифри. До речі, важливо не помилитись в телеграмі, адже замість снігу можна подати грозу. Синоптик на основі даних метеостанцій прогнозує, якою буде погода. При чому чим довший у часі прогноз, тим менш достовірні дані. Деякі синоптичні служби в інтернеті прогнозують погоду, аналізуючи наші дані через спеціальні програми, які часто помиляються. Тому від невідповідності прогнозу ніхто не застрахований.
Всі показники приладів на метеостанції фіксують кожні три години. Тоді телеграмою відправляють у головний синоптичний центр у Києві, а звідти - по областях. Там синоптики коректують дані й складають прогноз погоди. У такому режимі важливо відправити всі показники вчасно. Без затримки. Лідія Собченюк зізнається, що не так давно працювати в такому режимі стало набагато простіше:
- 3 листопада нам підключили виміри температури повітря, ґрунту та вологості до комп’ютера. Раніше колеги в будь-яку погоду бігали до термометрів, гігрометрів і записували показники вручну кожні три години. Навіть вночі, адже спостереження ведуться цілодобово. Тепер ці показники відображаються на моніторі, що серйозно спрощує нам роботу. Майже два місяці ми паралельно фіксували дані з комп’ютера та безпосередньо на шкалах приладів. Розбіжність даних - мінімальна.
На метеостанції також працює агрометеоролог Ілона Бриж і метеоролог Людмила Федорова. Весь колектив складається з восьми людей.
- Робота дуже цікава. Як один день не схожий на інший, так і погода щоразу різна. Колись навіть по прикметах могли спрогнозувати зміни. Наприклад, якщо в Москві випав сніг, то в нас він буде через два тижні. Зараз все не так, - кажуть жінки.
- Протягом дня потоки повітря можуть так змінитись, що найточніший прогноз не відповідатиме дійсності. Думаю, кожен це відчуває. Навіть зараз листопад на дворі, а погода зовсім не така. Раніше земля замерзала ще в перших числах, а тепер навіть сумніваєшся, чи купувати зимову куртку. Можливо, незабаром сніг, як в Африці, чекатимемо, - погоджується Лідія Собченюк.
Раніше, щоб вивести середньорічну температуру, дані аналізували за період 50 років. Проте глобальне потепління посилюється швидкими темпами. Наприклад, зимою середньорічна температура повинна бути -8, а частіше фіксується навіть плюсова. Тому наразі змінюють період виміру середньорічної температури на 30 років, що має дати реальну картину зміни клімату. Пані Лідія без перебільшення стверджує, що глобальне потепління - це не міф, і його наслідки вже відчутні кожному:
- Скорочується зима, а літо навпаки продовжується. Центральна геофізична обсерваторія в Києві зафіксувала, що цьогорічний жовтень був найтеплішим за 140 років спостереження. Звичайно, є певні й холодні періоди, але наразі відбувається стабільне потепління з невеликими відхиленнями приблизно кожні два роки. Або інколи на невелику територію заходить «клин» холодного повітря. А раніше холод йшов цілим фронтом. Уже зараз на метеостанціях фіксують випадки «смерчів». Вперше за період спостереження.
Кліматологи попереджають, що середньорічна температура взимку може бути вищою на два градуси, ніж на початку століття. Пані Лідія розповідає, що на погоду в Україні впливає холодна течія в тропіках Тихого океану, яка змінює загальну циркуляцію повітря. Простими словами - зима буде теплою з можливими короткочасними похолоданнями:
- Що стосується опадів, то їх дефіцит і надалі зберігатиметься. Перший сніг випаде не раніше грудня, тому зі сніговиками доведеться почекати. Загалом зима 2020-2021 буде теплішою, ніж зазвичай. Навіть аномальною. Швидше за все, слід очікувати невеликих морозів, частих відлиг і крижаних доріг. І таку погоду прогнозують на всю зиму. Що ж тут скажеш - глобальне потепління.
