Коронавірус вніс свої корективи не тільки у святкування дня медичного працівника, але й у роботу лікарів. СарниNews.City поспілкувались із Василем Іванюком, головним лікарем Сарненської ЦРЛ, і дізнались про щоденну боротьбу персоналу з Covid-19.
Василь Іванюк припускає, що друга хвиля коронавірусу вже почалась. А небезпека хвороби залишається критично високою. Лікарі невтомно виконують свій обов’язок, але кількість нових пацієнтів щодня збільшується.
Звичні протоколи лікування не працюють
Головний лікар не приховує складності ситуації із масовим поступленням нових пацієнтів:
— Якщо порівняти з початком карантину у березні, було теж непросто. Але на сьогодні складається враження, що йде друга хвиля захворювання. Щодня є по 11-15 поступлень людей із пневмоніями. Їх верифікують протягом однієї-двох діб. І фактично 30% таких поступлень — пневмонії через Covid-19.
Від початку червня кількість хворих на коронавірус на Сарненщині суттєво збільшилась. Крім цього, стан хворих, які поступають нині, є набагато складнішим — і в прогностичному плані, і в діагностичному.
— Пацієнти важко піддаються лікуванню, яке ми застосовували для хворих на Covid-19 у березні та квітні. Тому складається таке враження, що вірус мутує. У будь-якому випадку лікувати коронавірус стало важче, — порівнює Василь Іванюк.
Це не найскладніший період за кар’єру Василя Петровича, але пандемія коронавірусу стала несподіванкою навіть для лікарів. А останні два тижні є найважчим періодом від початку запровадження карантину.
— І це "важко" — воно інше. На початку березня ми були як сліпі кошенята і самі до кінця не розуміли, як нам правильно діяти. Це теж викликало певний страх. Тим більше, враховуючи інформацію про масові захворювання, що надходила з-за кордону — Іспанія, Італія. Проте, коли ми вже втягнулись в цей процес, стало набагато простіше.
Забезпечення лікарні медичним захистом вистачить на місяць
Згідно з постановою Уряду, Сарненська ЦРЛ визнана медичним закладом першої хвилі для надання допомоги пацієнтам із коронавірусом. Василь Іванюк спростовує чутки про платні послуги у лікуванні пацієнтів із Covid-19.
— За квітень ми отримали додаткові кошти для забезпечення медикаментами. Але підкреслюю — медикаментами, які спеціально призначені для лікування коронавірусу і входять до "Національного переліку основних лікарських засобів". Є певні препарати, які не входять в цей перелік. Їх виробляють фармацевтичні компанії, і вони є сертифікованими, але для обов'язкового лікування не призначені. Тому деякі пацієнти можуть самостійно купувати медикаменти.
Хоча наразі й держава акумулювала свої зусилля по забезпеченню лікарні. Але волонтери перші, хто допоміг медзакладу.
— При такій кількості поступлень лікарня має місячний запас медичного захисного спорядження для колег, які працюють безпосередньо з хворими. І це завдячуючи нашим волонтерським організаціям і небайдужим людям, — каже головний лікар.
Обсервація в лікарні почала працювати з 18 березня, реанімація — з 23-го, інфекційне відділення — з 26-го. З цього моменту і до квітня включно всім лікарям виплатили 300% надбавки. Також медзаклад очікує від "Національної служби здоров’я" дотацію, щоб виплатити відсоткову надбавку за травень.
Попереду буде третя і четверта хвиля
Василь Іванюк вважає, що кінець першої та початок другої хвилі коронавірусу — це нероздільний процес. А попереду буде третя і четверта хвиля, доки не винайдуть вакцину. Для цього потрібно, як мінімум, рік-півтора.
— Всі просто втомилися сидіти вдома. Тому сьогодні 95% людей просто не дотримуються карантину. Я не боюсь цього говорити. Протиепідеміологічні заходи є на папері, а де факто їх ніхто не виконує. Я розумію: в когось бізнес, комусь потрібно заробляти гроші на сім’ю, але хоч би маску носити потрібно. А зараз сонце пригріло — і всі їдуть на пікніки, організовують весілля. Останнім часом просто сім’ями до нас поступають. От як люди відпочивали компанією, так усіх з пневмоніями і привозять, по 8-10 чоловік.
Лікарі працюють на психоемоційному максимумі
— Я на роботі з 7 години ранку. І не маю повного відпочинку навіть вночі. Потрібно закачувати рукави і працювати. Це мій обов’язок. Я не можу просто кинути людей. Адже як керівник відповідаю за своїх колег і за те, що відбувається в лікарні. Ми працюємо на психоемоційному максимумі.
Він пишається своїми колегами і впевнений, що з таким людьми пандемію здолати можливо.
— Точно знаю, що люди готові виконувати свій обов’язок. Якщо взяти по інших регіонах, наприклад Костопіль, де масово звільняються десятки працівників, то в нас звільнились лише чотири. З них дві пенсіонерки і дві медсестри. Вони були у групі ризику і, щоб не наражати себе та близьких на небезпеку, звільнились. Я їх чудово розумію: якщо вони захочуть, можуть повернутися на роботу. Але переважно настрій у всіх бойовий. Ми готові працювати до переможного кінця.
