Анастасія Мізюрко - педіатриня, для якої медицина - наука не про хвороби, а про здоров’я. Сарненським матусям вона ще знайома як «ЛікаркА» за однойменним чатом, де комунікує з батьками та розповідає про актуальні теми. У своїх дописах вона щира, прогресивна та доказова, як і в нашому інтерв’ю. Тож запитуємо, навіщо дружити з лікарями та чому амбітна лікарка почала приватну педіатричну практику.
«Моя фішка - це виключно доказова медицина»
- Часто пацієнти хочуть почути, що їх треба лікувати. І дивуються, коли їм нічого не виписуєш. Моя фішка - це виключно доказова медицина. Я нею користуюся від початку лікарської практики. Крім того, призначаю препарати лише з рівнем доказовості А, тобто ті, що пройшли всі випробування і мають дійсний лікувальний ефект. Якщо люди здорові, то я їм кажу, що так і є. Мені подобається, коли пацієнти радіють, що вони здорові, а не жаліють себе і шукають тисячі причин підтвердити якусь болячку. Я вважаю, що медицина - це про здоров’я. Лікар, до якого люди приходять лише пожалітись, розповісти, що їм стало стало зле в останній момент, - це не моя історія. Я хочу бачити пацієнта не лише тоді, коли йому погано, а й коли йому добре, але треба порадитися зі мною. Бо лікар - це друг, тим паче для дитини. І якщо ти не знайдеш якогось комплаєнсу з батьками та малечею, то далі розмова не піде. Важливо, щоб мені довіряли. А я натомість завжди готова говорити лише правду, - розповідає педіатриня.
На думку Анастасії Мізюрко, стосунки між лікарем і пацієнтом в Україні мають перейти на інший рівень. Люди повинні змінити свою думку про медицину. І вплинути на неї насамперед можуть лікарі.
- Не повинно бути грубіянства, байдужості, має бути співчуття. Люди прийшла з проблемою - ти дав їй вирішення чи хоча б підштовхнув у правильному напрямку. Місія сімейного лікаря не закінчується укладенням декларації, а навпаки починається з неї. Він повинен знати все і про всіх. Нормальна практика, коли сімейний лікар чи педіатр створює групи чи чати для батьків, ділить пацієнтів за віковим показником чи особливостями і дає їм правильну інформацію. Тоді батьки знають, що їм робити. І це нормальна взаємодія, - пояснює Анастасія.
Педіатрія - галузь, яка вимагає не лише любові до дітей, а й постійного самовдосконалення: «Сучасні батьки ставлять багато запитань. На деякі з них іноді важко відповісти. Я не соромлюсь сказати: «Я не знаю». Краще зайвий раз почитаю, знайду інформацію, запитаю в колег, яким довіряю, ніж скажу що-небудь. Чомусь склався стереотип, який досі живе в головах людей: якщо юрист сидить з купою книг, законів і листає - він розумний, а коли це робить лікар чи шукає в Google, крий Боже, - він некомпетентний. Але ж це не так», - пояснює лікарка.
- У шостому класі я заявила, що буду педіатром. І досі вважаю, що це свідомий вибір, - продовжує розповідь Анастасія.
Вищу освіту здобула в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця. Паралельно почала працювати на «швидкій» у Києві. Виїжджала до пацієнтів у складі педіатричних бригад (тоді вони ще були):
- Багато чого там побачила, дізналась, хоч і не з усім погоджувалась. Але ці досвід і практика допомагають зрозуміти, що твоє, а що зовсім ні. Потім працювала в контакт-центрі мережі приватних клінік. Там я зрозуміла, що таке вакцинація, доказова медицина. Спочатку я була координатором, а пізніше працювала на гарячій лінії педіатром. Там зародилось саме моє розуміння слова «медицина» й усвідомлення, чому я сюди прийшла.
Анастасія повернулась у Сарни. Працювала у дитячому стаціонарі та поліклініці педіатром. Згодом поєднувала ще й роботу в приймальному відділенні, де треба було консультувати всіх: і дітей, і дорослих. Всі невідкладні стани. Це навчило швидко реагувати і приймати рішення.
Після народження доньки Софії вся теорія Анастасії Мізюрко стала практикою: «Я кардинально змінила свої погляди на введення прикорму. Раніше так завзято розповідала батькам, як дати ліки, коли дитина їх випльовує. А коли стикнулась з цим у житті, зрозуміла, що не все так, як книжка пише. Кожна дитинка особлива, до неї треба знайти свій підхід».
Педіатричний кабінет працюватиме 7 днів на тиждень
Власний приватний кабінет для Анастасії Мізюрко — це довгоомріяне, але швидко прийняте рішення: «Просто одного дня я прокинулась і вирішила, що займатимусь цим. А чоловік і батьки мене підтримали. У назві «ЛікаркА» зашифровані слова «лікар» і «Анастасія». До того ж, це фемінітив. Тож це звучить правильно і, справді, про мене».
Педіатриня вже отримала ліцензію на свою діяльність, тому в праві консультувати пацієнтів, давати направлення, відкривати лікарняні, довідки, тобто надавати повний спектр медичної допомоги. В майбутньому в кабінеті також можна буде отримати щеплення, адже Анастасія Мізюрко вже працює над створенням умов для проведення процедури. Також у наступному році, за можливості, декларуватиме пацієнтів.
- Левову частку моєї історії складає те, що я йду проти системи. Я прагну бути другом для дитини. Не хочу, щоб діти сприймали лікарів за маркерами «білий халат», «укол», «страшно» чи «боляче». Саме тому я не проводжу прийом у білому халаті. Уникаю цього кольору у формі та гардеробі. Білий - не для дітей, - пояснює лікарка.
Працюватиме «ЛікаркА» сім днів на тиждень. Адже медична допомога потрібна людям завжди, навіть на вихідних.
- В кожного пацієнта є запис на окрему годину. На прийом виділяю не менше 30 хвилин. В поліклініці чи лікарні немає достатньо часу, щоб приділити пацієнту. Держава дає нам 15 хвилин на огляд одного пацієнта: на запис у карточці, розпитування всіх симптомів, тощо. Насправді, 15 хвилин не вистачить навіть на знайомство з дитиною, не те що з батьками. Тож коли в тебе є бодай півгодини, можна почати з налагодження контакту з дитиною, а не одразу оглядати її, що нерідко викликає стрес і сльози. Кожна вікова група має свій психоемоційний стан, індивідуальність, а не просто анатомічні особливості, - ділиться педіатр Анастасія Мізюрко.
Враховуючи побажання батьків і власний досвід, лікарка запроваджує й інші нововведення:
- Я розробила свої бланки огляду, щоб не писати каракулі, які ніхто ніколи не зрозуміє. Вклеюватиму їх у медичну картку, а копію отримувати пацієнт. Також у мене обов’язково буде чіткий розподіл між оглядом здорових і хворих діток. Для цього діятимуть дні чи години прийому виключно здорових дітей. Це нормальна і потрібна практика.
З усіма пацієнтами в Анастасії Мізюрко є подальший контакт. Якщо ви прийшли до неї на прийом, завтра обов’язково отримаєте повідомлення: «Як справи?».
- Мені самій важливо знати, чи лікування допомогло. Не через три дні, а зараз. У дітей все блискавично швидко. Тому за їхнім станом треба слідкувати та реагувати оперативно. Моя основна місія - мати здорову дитину, - пояснює лікарка.
Про свій вибір бути педіатром Анастасія Мізюрко не жалкувала жодного дня. Адже педіатрія — це про любов і ласку, а діти — найщиріші пацієнти.
- Коли вони дякують - це пік, фантастика. Я іноді поруч із ними почуваю себе супергероєм. В якийсь момент я ладна просто врятувати весь світ, зробити щось неймовірне. Вони дуже надихають. Я люблю дітей. І ця історія саме про мене, - підсумовує Анастасія.
Номери телефонів для запису та консультацій: (063) 93-995-93; (050) 25-364-77.
Адреса педіатричного кабінету «ЛікаркА»: м. Сарни, вул. Ярослава Мудрого, 3 (територія Сарненської ЦРЛ).
