Сарненка Наталія Мірко – практичний психолог із майже двадцятирічним досвідом. Вона перша в місті відкрила приватний кабінет і розпочала проводити індивідуальні психологічні консультації. Із СарниNews.City фахівчиня поділилася головними принципами своєї роботи та розповіла, чому психолог не дає порад.

Ми могли лише мріяти, що практичні психологи через лічені роки будуть у кожному навчальному закладі

Кажуть, у психологію не приходять випадково. Що спонукало Вас обрати цю професію?

На момент вступу до вишу мріяла бути юристом. Закінчила школу на відмінно, тому могла обирати. Та на порозі приймальної комісії, вивчаючи нові спеціальності, що вводили у навчальному закладі, вирішила стати саме психологом. Радості, що нарешті таких спеціалістів готують в Україні, не було меж. Мама взялася за голову, мовляв, де ж працювати за таким напрямком. «Ось у юристів, економістів, лікарів усі шляхи відкриті», - казала вона. Але для мене все було очевидно, бо з дитинства мріяла допомагати людям. Здобула вищу освіту, отримавши диплом із відзнакою за спеціальністю «Практичний психолог». Я – лікар людських душ і вдячна Богові за професію, яку дуже люблю. Адже про свій вибір не шкодую.

Ви практикуєте психологію майже 20 років. Де здобували досвід?

– Вже після закінчення третього курсу вишу мені запропонували посаду практичного психолога у дошкільному навчальному закладі. Тоді ці вакансії тільки почали з’являтися, тому скористалася нагодою і погодилась. Відповідальність була великою, адже не всі розуміли функції таких спеціалістів. Ми могли лише мріяти, що практичні психологи через лічені роки будуть у кожному навчальному закладі. Тож довелося стати першопрохідцем, а разом з тим отримала безцінний досвід роботи з дітьми різних вікових категорій, їх батьками, вихователями, згодом вчителями, бо працювала в загальноосвітній школі. Також була членом молодіжної громадської організації «СМАРТ», що активно співпрацює з Всеукраїнською благодійною організацією «Український фонд «Благополуччя дітей».

А як удосконалюєте професійні навички? Чи відвідуєте семінари, тренінги?

– Не лише відвідую, але й активно практикую цю діяльність, про що свідчить величезна кількість сертифікатів. Тренінги – це моя особлива любов. Навчаюся через набуття практичного досвіду з метою найефективнішого його використання. Неймовірно захоплюючий процес, коли учасники розкриваються, як особистість, але найголовніше, як вони починають сприймати себе й свої дії, з якими позитивними емоціями переживають тренінгові вправи при ефективній роботі тренера. Також проходила додаткове навчання з арт-терапії. Це методи психотерапії та психокорекції, засновані на мистецтві й творчості. Навчалася пісочній терапії, завданням якої є розв’язання психологічних проблем, зняття внутрішнього напруження, формування навичок позитивної комунікації. Взагалі для психолога навчання і набуття нового професійного досвіду – це постійний процес.

В кабінеті психолога не дають оцінку вашим діям, не радять, а допомагають впоратися з життєвими труднощами, які виникли на даному етапі

Як людині обрати «свого» психолога, зрозуміти, що саме він допоможе розібратися у її ситуації?

– Якщо вирішили звернутись до психолога, значить, вірите у можливість позитивних змін у власному житті. Зрозуміти, чи підходить вам конкретний спеціаліст можливо вже при першій зустрічі, на якій клієнт озвучує конкретний запит, у чому, на його думку, може допомогти психолог, і разом визначають шляхи досягнення цієї мети та умови взаємодії. Немає психологів, які спеціалізуються у всіх напрямках. Зазвичай це вузькопрофільні спеціалісти конкретних спрямувань. Я ж позиціоную себе як дитячий і сімейний психолог. Консультую батьків щодо проблем, складнощів у житті дитини (агресія, страхи, апатія, відсутність бажання навчатися, труднощі у спілкуванні з однолітками, перехідний вік тощо); подружні пари при розлученні, у разі труднощів у стосунках із партнером; допомагаю при переживанні провини, втрати близької людини, знайти взаєморозуміння з оточуючими, побороти невпевненість у собі, віднайти свій внутрішній життєвий ресурс.

Все, що відбувається в кабінеті психолога назавжди залишається лише там – це правда?

– Конфіденційність у роботі психолога – питання, яке турбує кожного, хто звертається до цього спеціаліста. Адже комусь «виговоритись» не проблема, а от якими будуть наслідки? Все, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого життя й обставин – лишається між нами. Винятком стають випадки, якщо клієнт просить або погоджується, аби в його інтересах інформацію було передано іншій особі. Наприклад, консультування батьків з приводу взаємовідносин з дитиною, враховуючи її переживання, або консультування одного з подружжя щодо взаємовідносин у сім’ї, якщо спільна консультація на даному етапі роботи неможлива. До того ж психолог не збирає додаткових відомостей про клієнта і задовольняється лише тією інформацією, яка потрібна для виконання професійного завдання. Кабінет психолога – це місце, де панує атмосфера емоційного комфорту. Тут не дають оцінку вашим діям, не радять, а допомагають впоратися з життєвими труднощами, які виникли на даному етапі життя.

Прекрасно знати теорію, досконало володіти її методами і техніками, але не менш важливо бути життєвим психологом

Виходить, знаючи тонкощі науки, всі психологи щасливі? Робота допомагає в особистому житті, стосунках із близькими?

– Психологи – звичайні люди зі своїми проблемами, переживаннями, життєвими випробуваннями. Їм теж не подобаються черги, хамство і невихованість, безвідповідальність працівників певних структур. І це нормально. Так, я щаслива, дуже щаслива. Бо живу, виховую з чоловіком прекрасну донечку, маю можливість насолоджуватися часом із близькими, чудовими краєвидами рідного краю, допомагати людям долати труднощі у їхньому житті. І маю найвищу нагороду – любов рідних, вірних друзів. Надихаюся, коли люди приходять до мене на консультацію, переживаючи сильне емоційне напруження, тривожність, зневіру, а виходять з бажанням жити, долати конфліктні ситуації, знаходити спільну мову й відновлювати стосунки з найріднішими. Тішуся, коли дітки розправляють опущені плечі й починають посміхатися. Буває, мій чоловік у родинному колі говорить професійними психологічними термінами чи граючись із донькою використовує розвиваючі методики з поясненнями, яка саме користь від цієї діяльності. Ніколи не забуду першу фразу викладача на лекції з психології: «Це прекрасно знати теорію, досконало володіти її методами і техніками, але не менш важливо бути життєвим психологом. А ним можна стати лише переживаючи та аналізуючи певні події і ситуації з власного досвіду».

До речі, як сім’я та друзі ставляться до Вашої роботи? Їх не переслідує відчуття, що від Вас нічого не приховати?

– Саме вони є тією підтримкою і мотиватором, які допомогли розпочати приватну практику. Вдячна батькам за право вибору професії, що дослухалися до моїх бажань, а не керувались принципом «Нам краще знати». Чоловік і близькі друзі в один голос твердили: «Це твоє і ти повинна займатися своєю професією так, як ти це бачиш. У тебе все вийде, бо після спілкування з тобою на душі стає спокійно і тепло». Навіть під час декретної відпустки мені телефонували, консультувалися і просили швидше повертатися до роботи. І ні, я не ставлю перед собою мети знати все і про всіх. Мої близькі це чудово знають. Навпаки намагаюсь ніколи не порушувати чужі особисті кордони, право на власну думку.

«Важливо поставити людині такі запитання, відповідаючи на які, клієнт сам бачить шляхи вирішення проблеми або причини, що цьому перешкоджають»

Яким принципом керуєтесь у своїй діяльності?

– Як і в більшості інших професій, це принцип «Не нашкодь». Я дуже відповідально ставлюсь до своєї діяльності, тому працювати з клієнтом починаю лише тоді, коли впевнена в тому, що зможу допомогти. Кожна консультація – це ретельна підготовка відповідно до запиту клієнта щодо його проблеми. Насправді, хоч як це звучить, але щоразу, закінчуючи консультативну роботу, чую слова: «Дякую, ви мені/нам дуже допомогли». Після кожної зустрічі підводимо підсумок щодо емоцій і переживань клієнта, незалежно чи то дорослий, чи підліток, чи дитина. Мені важливо розуміти ефективність власної роботи і бути корисною.

Що можете порадити читачам для відчуття внутрішньої свободи і гармонії із зовнішнім світом?

– Психолог не дає порад. Важливо поставити людині такі запитання, відповідаючи на які, клієнт сам бачить шляхи вирішення проблеми або причини, що цьому перешкоджають. Від себе хочу просто побажати любити життя, цінувати час з близькими, берегти людей, які до вас щирі й небайдужі, берегти вірних друзів і щире спілкування.

Зазвичай консультативні години у Наталії Мірко розписані на тиждень. Потрапити на сеанс можна попередньо зателефонувавши: (095) 040-54-00 чи написавши у Viber, Messenger або Instagram.

– Ще до першої зустрічі обговорюємо проблему, щоб розуміти, чи доречна моя консультація, чи необхідно звертатись до спеціаліста іншого профілю. Тож якщо клієнт іде на консультацію, він може бути впевненим у її ефективності, – підсумовує психологиня.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися