Федір Ковпак із Немович – фельдшер «швидкої допомоги». 15 років тому молодий чоловік глибоко занурився в бджільництво, яке сьогодні стало сімейною справою багатодітної родини. Розповідати про бджіл пасічник може годинами. Тож 19 серпня, у День пасічника України, завітали до нього в гості.
На горищі досі зберігає два великі ящики з книгами та журналами про бджільництво ще з 80-х років, які Федір усі перечитав. Отриману інформацію перевіряв на практиці на пасіці. Щось виходило, а щось пробував робити на свій лад.
Із перших днів великий вклад зробив батько Федора Анатолій, який завжди був поруч із сином. Саме він починав садити яблуні на майбутній пасіці. Потім продовжили з Федором. І тепер біля дому тільки фруктових дерев — 80. Крім того, вся присадибна земельна ділянка засаджена кущами малини, аґрусу, смородини, порічок.
У 2006-му чоловік придбав дві бджолосім’ї з вуликами в Стрільську. Донині в цих вуликах живуть бджоли та носять мед. З’явилися й нові корпусні вулики. А бджолосімей зараз майже 100. Федору важко відповісти з точністю до кілограма про найбільшу викачку з одного вулика. Легше порахувати за рік.
Фото: СарниNews.City
— Буває, приїжджаєш, дивишся, а бджолосім’ї не принесли нічого, а за два тижні повертаєшся — все залито медом, — розповідає пасічник. — А іноді спостерігаєш високу активність бджіл, незадовго приїжджаєш відкачати мед, а вони ще не попечатали його, взяток обірвався. Є бджолосім’ї, які приносять за двох-трьох, але їх небагато. Вони легко можуть дати 35-40 кілограмів.
Досвідчений бджоляр розділяє мед на луговий і лісовий, де росте малина, ожина, крушина, чорниця, іван-чай.
— Є ще мед у сотах, яким в останні роки цікавиться багато людей, — продовжує. —Поступово навчився добувати пилок, пергу, прополіс, робити настоянку прополісу. Придбали збирачі пилку, спеціальну шафу для його сушки. Знаєте, у бджіл є все, треба тільки грамотно це використовувати. Скажімо, трутневий гомогенат, унікальний продукт бджільництва, що не має аналогів у природі й використовують у сучасній медицині для лікування чоловічих проблем. Або воскова міль. Попри те, що це проблема для пасічника (поїдає рамки, соти, де вже виводилось покоління бджіл), вона теж має унікальні властивості. Про міль уперше почув від лікаря Литвинчука-молодшого, навіть отримав пачку аркушів з описом її властивостей. Дізнався, що прийом воскової молі сприяє пом’якшенню післяінфарктних рубців (стають еластичнішими). До речі, після складних процесів, пов’язаних із захворюванням легень, прийом молі дає такий само ефект. Із часом легені відновлюються й органи працюють правильно.
Федір дуже відповідальний. Аби не нашкодити клієнтам — споживачам меду, придбав декристалізатор, що розігріває кристалізований мед за правильної температури:
— Кожен мед має свій кристал, фракцію, по-різному кристалізується за швидкістю часу. Один із найкрупніших має гречаний мед, потім — мед із соняшника. Поліський лісовий, який у мене є, кристалізується, але значно пізніше, ніж луговий. Є, наприклад, мед, який відкачуєш в один день із одного вулика однієї пасіки, а він відрізнятиметься смаком.
У минулому році, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, пообіцяли надати дотацію за бджолосім’ї на безповоротній основі господарникам, які є власниками від 10 до 300 бджолосімей у розмірі 200 гривень за бджолосім’ю. Приємно було, що держава таки виконала обіцянку. І це стало новорічним подарунком родині Ковпаків у вигляді коштів на рахунку. Гроші вирішили інвестувати за призначенням і купити медогонку.
— Попри те, що інвентар українського виробника, — каже бджоляр, — за якістю наближений до провідної польської фірми. Тепер задоволені всі, адже до цього впродовж 15 років качали мед ручною медогонкою, яку крутив батько. Тепер можу справлятися сам. Ще один крок до сучасного підходу в бджільництві. Найбільше моє бажання — знайти помічника на пасіку. Можливо, є молоді відповідальні люди, яким цікаво, чи хотіли б набратися певного досвіду, а не тільки сидіти в інтернеті. Такі, що не бояться ні роботи, ні укусів бджіл, ні форс-мажорів. Узяв би їх на пасіку, все показав би, розповів. Для когось ця робота могла б стати справою життя. А мудрістю готовий поділитися з кожним. Мені часто телефонують, запитують, як правильно зробити те чи інше, секретів немає ні від кого.
Також Федір зробив перші кроки, щоб навчитися виводити матки. Готовий вчитися далі з іншими пасічниками. До речі, впродовж останніх двох років по декілька штук у пасічника їх купували.
Федір — багатодітний батько. З дружиною Наталією виховують трьох синочків і донечку. Дружина робить свічки в класичних формах, які оздоблює вощиною на свій смак. Чоловік на пасіці, поділився, відпочиває від роботи в медицині. Працюючи руками, в голові підсвідомо аналізує робочі виклики. Під час перерв, які мусить робити, щось підчитує в інтернеті. А на роботі передихає від фізичної праці на пасіці. З одного боку два заняття абсолютно різні, але дають перезавантаження організму, який відновлюється на пасіці чи з родиною. А з іншого, схожі тим, що потрібно дуже тонко та правильно все виконувати.
Фото: СарниNews.City
Діти копіюють тата в усьому. Щойно з’явився біля машини причеп для перевезення вуликів, вони не відходили від нього, поки не змайстрував їм мініпричепи до дитячих триколісних велосипедів. Малеча перевозить траву, яку косить тато, чи колодочки (уявні вулики). А ще дуже люблять мед, пилок, пергу. Словом, класичні споживачі.
Насамкінець поцікавилась у Федора, яким повинен бути справжній бджоляр:
— Однозначно працелюбний, який уміє порозумітися з бджолою, зрозуміти філософію бджолиної сім’ї. Це стосується будь-якої справи — знайти взаєморозуміння. Якщо людина може налагодити контакт із бджолою, у жодному разі не нашкодить їй, а допомагатиме, то на знак подяки отримає мед, пилок, пергу. Бджола поділиться всім, якщо допоможете їй здолати кліща, якісно перезимувати, створите гарні умови для перебування у вулику й відвезете кочувати туди, де їй буде комфортно.
На мою думку, якщо лікар хоче правильно й професійно лікувати людину, то має добре знати будову людського тіла. А пасічник має достеменно знати все про бджолу – її будову, скільки живе, її ресурс, хто, крім неї, живе у вулику та їхні функції. Нікого й нічого зайвого там немає, панує гармонія. Людина має зробити все, щоб зберегти бджолосім’ї, сприяти їм. Любити цю роботу взагалі, бо легко здобути мед не вдасться. Одна справа — придбати бджоли й зовсім інша — отримати від них мед. Іншими словами — якщо придбав бджоли, то це не означає, що від них отримаєш мед. А бджола завжди віддячить за турботу.
Фото: СарниNews.City
Сьогодні Федір не знає, чи будуть його доньки-сини займатися бджільництвом. Але знає напевне, що в нього самого без батька, мами поряд і дружини Наталії з дітьми, які роблять свій внесок у сімейну справу, нічого не вийшло б. У кожного свої обов’язки. Всю продукцію, отриману з вулика, потрібно привезти додому й переробити. Пилок висушити й пофасувати, пергу добути й пофасувати. Прополіс почистити, довести, як кажуть, до логічного завершення й також пофасувати. І аж потім реалізувати продукцію. Буває, дітей вкладуть спати, а в дорослих робота кипить.
Завдячуючи бджолам, Федір познайомився з багатьма хорошими людьми, з якими дружить і спілкується. Не тільки пасічниками, а й майстрами-столярами, клієнтами, які стали постійними. «Нас познайомили бджоли», — каже з посмішкою.
