Павло Вакулко долучився до Збройних сил України на початку повномасштабного вторгнення. Захисник був на бойових у Бахмуті, згодом відправився на не менш гарячий напрямок фронту — Куп’янський. 27 березня 2024 року воїн загинув. 4 квітня Героя проводжали в останню путь.
Прощання з воїном.Фото: СарниNews.City
Павло народився у селі Зносичі Немовицької громади. Проживав у Катеринівці. Змалку був активним, любив футбол і грав за місцеві команди. Працював кінологом у Катеринівській виправній колонії №46. Проте з початком повномасштабної війни став на захист країни.
Портрет загиблого воїна Павла Вакулка.Фото: СарниNews.City
Старший солдат служив у 60 батальйоні «Поліські вовки» 104 бригади ЗСУ. Був стрільцем-зенітником. У 2023 році разом виконував бойові завдання поблизу Бахмута Донецької області. У січні 2024-го батальйон відправився на Куп’янський напрямок. Під час чергового завдання 27 березня Павло Вакулко отримав смертельне поранення. Він прикрив собою бойового товариша, врятувавши йому життя. Павлу навіки 33. 4 квітня з Героєм прощалися в Немовицькій громаді.
Прощання з воїном.Фото: СарниNews.City
— Сьогодні дуже гарний день. Світлий, як і наш Пашка. Мабуть, ніхто з присутніх не може сказати щось погане про Пашку. Він настільки добра, щира, відкрита людина… У нього завжди все було добре, — ділиться спогадами про Павла волонтерка Марина Царук. — Я ніколи не забуду нашу останню зустріч, коли він сказав, що буде їхати. Він подарував мені дещо дуже цінне: свою посмішку та шеврон. Він назавжди в нашій пам’яті залишиться відкритим і добрим. Дякую батькам, які виховали такого хорошого сина. Мабуть, жодне слово не втішить материнське серце. Молімося за спокій його душі. Молімося за всіх хлопців, які боронять нас. І дякуйте кожному військовому за те, що ми пробуджуємось вранці і бачимо світлий день. Слава нашому Герою Павлу.
Поховали Павла Вакулка на кладовищі в селі Зносичі.
