Станіслав був вправним столяром. Під час повномасштабного вторгнення сподівався знайти своє призначення на військовій службі. Серце солдата не витримало. 7 квітня військовослужбовця провели в останню путь.
Прощання зі Станіславом Корінцем.Фото: Василя Сосюка
Станіслав Корінець проживав у місті Сарни. Ввічливий сусід, добрий товариш, турботливий батько, життєрадісний брат і син. До початку війни був вправним столяром. Тривалий час виконував різноманітні будівельні роботи. Втіху та наснагу до життя йому дарували троє дітей.
Портрет Станіслава Корінця.Фото: Василя Сосюка
18 березня 2024 року Станіслав був призваний на службу. Мав надії на позитивні зміни у житті та країні. Сподівався, що знайде себе в лавах ЗСУ. 3 квітня щире серце солдата зупинилось на місці служби. Без люблячого батька лишилося троє дітей, мужнього захисника втратили батьки Михайло Олександрович та Тетяна Тихонівна і рідні сестри Інна та Людмила.
Родина Станіслава Корінця.Фото: Василя Сосюка
— Станіслав Михайлович — шановний наш земляк, воїн ЗСУ. Солдатів під час війни вбивають не тільки кулі, а й постійне нервове та фізичне напруження, безліч стресових ситуацій. Не кожне серце це витримує. Дякуємо бойовому побратиму за з честю та до кінця виконаний обов’язок по захисту Батьківщини. Він завжди житиме в пам’яті та серцях вдячних земляків, — зі словами співчуття виступив Олександр Сварицевич, представник Сарненської міської ради.
Поховали Станіслава Корінця на Алеї Героїв у Сарнах.
