100-річний ювілей 23 лютого відсвяткувала жителька Сарненської громади Тетяна Корзюк. Жінка самостійно виховала сина, побудувала будинок, пережила голодомор і Другу світову війну. Сьогодні її вітає велика родина: пʼять онуків і 11 правнуків.
У чому суть
Тетяна Корзюк народилась 23 лютого 1926 року у селі Велихів, де проживає і наразі. У родини столяра була третьою з трьох дівчат. Не навчалась, бо не було коштів на оплату польської школи. У підлітковому віці працювала на місцевого пана Некрасевича — пасла худобу і птицю.
— Якось пані дала бабусі і її мамі помідор (на той час ні в кого їх не було, окрім пана), вони принесли його додому і не знали, що робити. Лише наступного дня дізналися в пані що і до чого, — ділиться спогадами бабусі Тетяна Ващеня, наймолодша з онучок, яку назвали в честь бабусі.
Ювілярка працювала ланковою у колгоспі, згодом вийшла заміж.
— Чоловік був теж з Велихова. Після народження сина його забрали в армію. Там знайшов собі іншу сімʼю, з бабусею розлучився. Ростила вона дитину сама і будувала будинок, — розповіла онука.
Тетяна Корзюк пережила голодомор. Пригадує, як у ті часи її тато майстрував із колод пліт, накладав продукти та спускав по річці, щоб ніхто не бачив.
Зараз Тетяна Іванівна має пʼять онуків і 11 правнуків. Проживає з сином і невісткою. Ювілярка вважає це неабияким досягненням: з однієї лише дитини — така велика родина розрослася.
До слова, мама Тетяни — Агафія, померла за три дні до свого 100-ліття.
З ювілеєм жінку привітали рідні і представники Сарненської міської ради.
Що було раніше
14 лютого у Сарненському історико-етнографічному музеї відкрили виставку «Вишита молитва». На ній презентували п’ять рушників, які створили рідні полонених чи зниклих безвісти воїнів. Полотна вишивали майстрині з різних громад області. Виставка триватиме до 28 лютого.
