Іванна Нечитайло переконана, що логопед - це і вчитель, і лікар, і психолог. Вона працює в Чудельській спеціалізованій школі №1, де навчаються діти з тяжкими порушеннями мовлення. У Міжнародний день логопеда СарниNews.City поставили молодій спеціалістці 8 актуальних запитань.
1. Як зрозуміти, що варто звернутися до логопеда?
- Якщо матуся бачить, що у дитинки до року немає «агукання» та «лепету», це вже повинно насторожувати.
Вважається нормою, коли перші слова дитина вимовляє до року (плюс-мінус два місяці). У віці майже двох років вона починає говорити фрази. А в три - короткі речення. Але й тут батьки повинні прислухатися. Якщо дитина повторює щось, може говорити якісь фрази з мультиків, навіть англійською мовою, але не дивиться в очі, не реагує на своє ім’я, більшість часу грається сама окремо, то це свідчить про певні відхилення. Тобто важливий не лише сам процес говоріння. Мама, як ніхто, відчуває свою дитину. Тому потребу в консультації точно зрозуміє. Серце розумної мами підкаже, що краще обстежити дитину у фахівців й усунути проблему завчасно, аніж у майбутньому мати вади, які тяжко піддаватимуться корекції.
Найголовніше - вчасно виявити проблеми мовлення. Якщо батьки уважні й обізнані з усіма етапами розвитку малюків ще з народження, то проблем не буде. Але, на жаль, часто буває, що батьки надто довго не звертаються до фахівців.
2. Що робити батькам, які не можуть дозволити послуги логопеда в силу життєвих обставин?
- Якщо говоримо про тяжкі порушення, то жодні життєві обставини не повинні заважати. Головним є здоров’я дитини. Я не прихильник самопрактики. Навіть у постановці звуків, коли батьки начитаються інтернет-ресурсів і починають практикувати. Мовлення - це не той випадок. Для цього є кваліфіковані спеціалісти. Більшість батьків думають про фінансовий бік. А для корекції і навчання «особливих» діток є спеціальні заклади, як от наша Чудельська школа, де платити не потрібно. В іншому випадку не відмовляю нікому в безкоштовному обстеженні. Рада буду допомогти.
3. Чи повинні батьки бути присутні на занятті?
- Це справа індивідуальна. Я не прихильниця цього, адже дитина тоді неуважна. Але якщо батькам цікаво, завжди запрошую їх. Навіть для того, щоб ознайомити, навчити, показати, як додатково вдома вони можуть закріплювати вправи. До речі, це дуже ефективний вид співпраці між батьками та логопедом.
4. Чи допомагають заняття з логопедом позбутися комплексів у майбутньому?
- Безумовно, якщо логопед володіє знанням про рівень психічного розвитку дитинки. На заняттях намагаюся індивідуально знайти підхід до кожного. Завдяки теплому тісному спілкуванню та контакту дітки змінюються, а комплекси зникають. Важливо, щоб дитина довіряла вчителю. Лише тоді можливі позитивні зрушення.
5. Заїкання - це теж проблема?
- Так. Її потрібно пропрацьовувати відразу з кількома фахівцями одночасно. У логопеда власний напрямок роботи, а у невролога та психіатра - свої. Лікарі пропонують потрібні препарати, а логопед працює більш практично: як брати дихання, виспівувати, ритмувати. Самостійно цю проблему не подолати. Втім, якщо заїкання з’явилося після переляку, воно може зникнути, якщо впродовж якогось часу дотримуватись «режиму мовчання».
6. Які є методики логопедичної роботи?
- Я часто використовую нетрадиційні методи корекційної роботи. Саме на них ставлю акцент у виправленні мовленнєвих недоліків у дітей.
Пропоную пісочну терапію. Практика свідчить, що ігри з піском позитивно впливають на емоційне благополуччя дітей. Тому ми, дорослі, повинні максимально використовувати їх з розвивальною, навчальною та корекційною метою.
Також застосовую казкотерапію, ґудзикотерапію, крупотерапію. Найцікавішим для діток є нетрадиційні техніки малювання для розвитку дрібної моторики, уяви, уваги, розвитку діалогічного мовлення. А ще малювання пальчиками, на цеглі, виделкою, губкою. Різні види ліплення (тісто, пластилін).
Новинкою є виготовлення власних «бізібордів» - так званих розвивальних дощок. Вони сприяють розвитку моторики, розуміння мови, логіки, пам’яті, уваги.
7. Який випадок у практиці був найскладніший?
- Специфікою Чудельської спеціальної школи №1 I-II ступенів є саме корекція та подолання надскладних мовленнєвих порушень, з якими щоденно стикаюсь. Це аутизм, алалія, ринолалія, дизартрія, дислалія і безліч інших. І про якийсь окремий випадок немає сенсу розповідати. На жаль, у сучасному світі збільшується тенденція таких порушень. І з кожним разом випадки все складніші. Тож корекційна робота потребує все більшої обізнаності та наполегливості.
Працювати з дітьми в принципі нелегко. А коли вони ще й мають такі складні «особливості», це морально дуже виснажує. Тому застосовуємо в своїй практиці нові прийоми та методики, які відповідають НУШ. Створюємо нові класи, сенсорні кімнати, творчі студії, музеї. Завдяки спільній роботі нашої шкільної родини разом із директором Надією Мельник щодня робимо крок уперед.
8. Що найскладніше та найприємніше в роботі логопеда?
- Найскладніше морально щодня бачити «особливих» діток. Але налаштовуєш себе, що ми, логопеди, покликані їм допомогти. Незважаючи на складні порушення спочатку немовних дітей, які приходять у наш заклад, докладаємо всіх зусиль, щоб батьки почули такі бажані слова від свої діток як «мама» і «тато».
А найприємнішим є кінцевий результат корекційної роботи: коли дитинка щебече, а в батьків з’являються сльози щастя та усмішка.
