Музичний колектив "ТАНОТА" - це Андрій Леончик і Катерина Симончук. Вони добре відомі не тільки в Сарнах. Їх часто запрошують туди, де потрібне музичне оформлення: на ювілеї, весілля, корпоративи, дні народження, вечірки. Там, де люди хочуть не просто сидіти за святковим столом, а гарно відпочити.
Музика гурту "ТАНОТА". Яка вона? Про це СарниNews.City запитали в Андрія і Каті:
Андрій: Використовуємо по максимуму різні жанри. Усе залежить від слухача. Орієнтуємось на публіку. А що подобається людям, імпонує вже й нам.
Катя: Різноманітна, різножанрова, емоційна. Люди не можуть абсолютно вгадати наперед атмосферу в той день, коли відбувається їхнє свято. Є основний "набір", який всім завжди подобається.
Що вас надихає?
Андрій: Моя кохана дівчина. Це особисте.
Катя: Тільки публіка. Власний емоційний стан саме в той момент. Адже бувають і вдома якісь життєві проблеми. Скажімо, хворіють діти, яких у нас із чоловіком двоє. Це теж впливає. Хоча за стільки років навчилися відволікатися на момент виступу. Атмосфера, публіка, емоції – дуже важливі.
Якою була перша пісня, яку виконав ваш колектив?
Катя: Це було дуже давно, чесно кажучи. Щоб пригадати, потрібно більше часу. Якби це був концертний номер, мабуть, більше запам’яталося б.
Андрій: Ми ж не одразу почали виступати в такому складі. Скрипалька Наталія, яка, на жаль, пішла від нас, і Катя співали з іншим хлопцем у ресторані "Сарни". А потім через рік-півтора з’явився я. Мій старший брат порадив мене дівчатам як вокаліста. Мене прослухали. Якби то смішно не звучало, я проспівав два слова "Владимирский централ" і вони сказали: "Беремо". Не хотів виконувати цю пісню, але її побачив першою в їхньому списку. А загалом і не пригадаю, яку виконали разом першу.
Які пісні любите виконувати?
Андрій: Мені до душі ті, що всім подобаються. Ліричні й такі, де можна проявити себе у всій красі. Які можна прожити. Буває, співаєш одну й ту ж разів 20, а вона все одно чіпляє. А іноді тільки один-два рази виконаєш і розумієш, що не те.
Катя: Різні. Є така, що чіпляє, й ти її співаєш. Це може бути і рок, і джаз. Хоча перевагу надаю саме джазу.
А що робить пісню унікальною, на вашу думку?
Катя: Унікальною пісню робить саме виконавець. Велике значення має, як людина співає цю пісню. Може бути сильний текст і мелодія, але виконавець своїм голосом і тембром не надасть тої окраси, щоб їх передати. Це дуже важливо.
Андрій: Навіть не знаю. Зізнаюсь чесно. Є такі пісні, які просто треба співати, скажімо, на день народження чи ще якусь дату. А є такі, які самому хочеться виконувати. Буває, почуєш по радіо, на концерті чи по телевізору й вона одразу зачепить. Мабуть, у цьому унікальність.
Брали участь у відомих конкурсах чи вокальних змаганнях? Якщо так, із чим можна порівняти відчуття?
Андрій: Три роки тому був учасником Х-фактору 7. Шостий кастинг з піснею "Не йди" Океану Ельзи. Пройшов уже телевізійні прослуховування й за крок до прямих ефірів програв у пісенному батлі конкуренту.
Не переживав раніше ніколи більшого хвилювання та емоцій, які можна було б порівняти з цими.
Катя: Ні, ніколи не брала. Хоча думки в юності були. Мене часто про це запитують. Відповідаю: "Мені це не потрібно. Я просто співаю, бо мені це подобається".
Яка ваша основна професія? Пишете свою музику?
Андрій: Це моя основна професія. Пишемо, але її мало хто чув. Щодо "ТАНОТИ", то колектив власних пісень не має.
Катя: У мене два дипломи - вчителя початкових класів і перукаря-модельєра. Навіть певний період працювала перукарем-модельєром. Тепер практикую на домашніх. А щодо вчительської роботи, то поки виховувала дітей, змінилося ставлення до професії. Не захотіла вчителювати.
Родина, в якій народилися, співоча?
Андрій: Найдивніше, що з дідів-прадідів ніхто ніколи не співав. Не знаю, звідки талант.
Катя: Так. Мама дуже гарно співає, тато. Передався талант і племінниці, й моя старша донька співає. Думаю сьогодні про те, щоб зайнятися з нею серйозно. Чесно кажучи, мені це подобається – робити інвестиції у власних дітей.
Яким би позитивним словом себе охарактеризували?
Андрій: По гороскопу я близнюк. І повністю відповідаю цьому знаку. Тобто в будь якому місці я один, а на сцені – зовсім інший. Як коміки. Вони сміються на сцені, а в повсякденному житті не завжди. Вдома дуже рідко слухаю музику. Просто хочу тиші.
Катя: Складно про себе щось сказати, коли ставишся до себе дуже самокритично. Я оптимістична.
Якби могли на один день стати кимось іншим. То ким?
Андрій: Якщо на один день, то хотів би побути Катею, щоб поспостерігати за собою збоку її очима.
Катя: Хороше питання. І найскладніше для мене. Чесно кажучи, ніколи про це навіть не думала. Немає такого бажання. Хіба що собою, але спочатку. І навіть дещо змінити в своєму житті.
А яка найбільша мрія?
Катя: Колись мріяла стати актрисою. Потім про сім’ю. На сьогоднішній день задоволена тим, що маю, повністю. Було б добре поїхати з родиною на якісь острови відпочити. Я людина більше емоційна, духовна. Для мене важливим є благополуччя, здоров’я і спокій моїх рідних. Це – мій храм.
Андрій: Не буду лукавити, коли скажу, що найбільша мрія – велика сцена.
Попри те, що є друга половинка, вам часто пишуть шанувальники?
Андрій: Дуже часто, але моя дівчина про це знає, а дівчатам коректно відповідаю: "Вибач…".
Катя: Чесно кажучи, ні. Про це також мене часто запитують. Це дуже добре, що не пишуть, мене це не турбує. У мене немає самозакоханості.
Що побажаєте своїм прихильникам?
Андрій: Слухати якісну хорошу музику. Іноді здається, що молодіжна музика деградує. А разом із нею й молоді люди, які на ній виховуються. Слухаєш по радіо чи телебаченню й думаєш - це просто жесть.
Катя: Здоров’я, звісно. Якщо отримуєте задоволення, то тримайте його в собі. Не буду лукавити, коли скажу: "Якщо співаю, віддаю себе музиці, то хочу, щоб людині це сподобалось". Буває, працюєш по декілька днів поспіль, а вдома чекає родина, дітки. Коли приїжджаєш до них, повністю виснажена. Потрібний певний час, аби відновити силу та енергію. І це все робить моя сім’я. Це мій світ і найважливіше в житті.
А є бажання взяти участь у "Голосі країни"?
Андрій: Бажання є. Але коли був учасником Х-фактору, підписав договір про те, що впродовж декількох років не маю права брати участь в інших проєктах на інших телеканалах.
Катя: Думаю, що чоловік підтримав би. Але сама ще до цього не прийшла. Не настав мій час. Немає такого шаленого бажання. А можливо, як уже говорила, мені це не потрібно.
