Солом’яні брилі, оригінальні сумки, віночки, шкатулки, хлібниці, дідухи, янголи - це далеко не весь перелік витворів рук сарненської майстрині Тетяни Галах. Про шлях до визнання тепер уже знана умілиця розповіла СарниNews.City. Напередодні Різдва порадила, як прикрасити оселю оберегами з соломи.
З дитинства Тетяна Галах мріяла про професію вчителя. Але після закінчення школи доля привела в Сарни. Майже 20 років працювала на меблевій фабриці. У тяжкі часи, коли фактично не платили зарплати, розрахувалася. Тоді директорка Сарненського Будинку дітей та молоді Галина Бікус запропонувала вести один із гуртків. Викладати ткацтво або вчити дітей робити вироби з соломи. Вибрала другий.
- Спочатку придбала брошуру "Вироби з соломи". Оскільки заготовок ще не було, застосувала еластичний провід із в’язальних спиць. Так і народився перший виріб. Діти активно відвідували гурток. Незабаром організували й першу виставку картин із соломи, - пригадує пані Тетяна.
Згодом майстриню запросили на роботу у ВПУ № 22 міста Сарни. Там вона як майстер виробничого навчання вчила учнів виготовляти з соломи різноманітні речі.
Роботи Тетяни Галах завжди акуратні. Їх називають філігранними. У її солом'яних кокошниках виступає заслужений художній колектив "Водограй". А в капелюхах танцюють вихованці відомих хореографічних колективів у Сарнах.
На виставках чоловіки цілують руки
- Мою першу персональну виставку художніх виробів із соломи презентували в районному історико-етнографічному музеї міста Сарни у 2013 році. Вона налічувала 99 виробів. Особливу роль відвела темі квітів на пам'ять про моє дитинство.
Лише в цьому році побувала з виставками в Рівному, Острозі, Луцьку, Зарічному, селах Волоша та Кураш. Повертаюся додому завжди окрилена. В Острозі дуже відкриті люди. У Кураші Дубровицького району захід відбувся напередодні свята Спаса. Це село, де народилася і жила моя мама, мешкає тітка. Люди знають мене. Тож мені було дуже важливо туди поїхати, показати свої вироби, в які вкладаю всю душу. Не ставила на перше місце заробіток. Усе вийшло по домашньому.
Запам’ятався фестиваль у селі Клюквинка Зарічненського району. Неодноразово демонструвала свої вироби й жителям Сарн. Нещодавно брала участь у святі вулиці Гендльової.
Надзвичайні враження залишилися після відвідин Луцька. Там мене навіть більше знають, ніж у Сарнах. Часто чую: "А ми у Вас вироби купували, бачили по телевізору…". У 2018 році тут проходив міжнародний фестиваль. Взяло за душу, коли чоловіки підходили й цілували руки. Називали благословенною Богом.
Якось мене на виставці запитали: "Чому Ви так не любите себе і свою роботу? Так дешево продаєте Коляду?". На сьогоднішній день вартість мого Дідуха 200 гривень. Це недорого. А лише для того, щоб зробити косичку з соломи, треба її сплести п’ять метрів. Наприклад, мій капелюх коштує 400 гривень, а в Луцьку майстрині продавали такі по дві тисячі гривень.
Готувати солому треба з літа
Попри те, що Тетяна Галах вже не працює, свої вміння передає дітям на майстер-класах у в школах. Проводила вже чимало і великих, і маленьких. “Солому і деякі вироби для презентації приношу з собою. Адже готувати сировину починаю ще в червні. Її обов’язково треба сортувати. З поміж різних видів соломи перевагу віддаю житній. Вона міцніша й має багато відтінків. Тому її не потрібно фарбувати. Тож якщо хтось захоче зробити виріб сам, матеріали потрібно підготувати завчасно, ще з літа”, - ділиться майстриня.
Замість ялинки – Дідух
- Колись у наших батьків існувала традиція ставити Дідуха на Різдво, - розпоідає про старовиннй оберіг пані Тетяна. - Він захищав оселю від злих духів, приносив злагоду до родини, сприяв затишку та миру в домі. Його встановлювали на покуті - найпочеснішому місці в оселі.
Солом’яний сніп і сьогодні може стати повноцінною прикрасою дому. Також із колосків можна власноруч зробити різдвяний вінок, який вішають на вхідні двері. А ще - новорічні іграшки, підставки для свічок, обереги.
Згідно з традиціями наших дідусів-бабусь, дідух потрібно було завжди спалювати після Різдвяних свят. Вірили, що він може втягувати в себе всю енергетику в домі - як хорошу, так і погану. Тільки таку красу шкода палити. Тож після свят просто виношу свого дідуха на двір, аби провітрити. Багато оберегів і талісманів сьогодні незаслужено забуті. А солом’яні вироби мають сильну енергетику.
