"Неможливе зробити можливим" - з таким посилом створює свої роботи художник мікромініатюри Володимир Казарян. Як це - бути майстром мистецтва, яким володіє всього декілька людей у світі, запитали СарниNews.City в автора "Восьмого чуда світу".
Що таке мистецтво мікромініатюри?
- Це дуже важкий вид творчості. Ним, крім мене, володіє декілька людей у світі. Немає закладу, де цьому навчають. Нас вважають унікальними, бо маємо та поєднуємо водночас декілька талантів. Навіть називають геніями. Адже, щоб опанувати це мистецтво, потрібно мати дар художника, скульптора, ювеліра.
Як вдається людині руками створити такі мікроскопічні шедеври?
- Перед тим, як приступити до роботи, я три дні голодую. Щоб відчувати кожен нерв і клітину в організмі, відректися від мирського та зануритися у світ мистецтва. Кожен рух потрібно робити в переривах між ударами серця, щоб не було тремтіння. Рука важка, тому під час роботи її ременями укріпляю, аби навіть інстинктивно не смикнулась. Головне - не моргати.
Як зрозуміли, що маєте хист у цьому мистецтві?
- Коли тільки починав, мій батько Едуард Казарян, легенда вірменського народу, уже займався цим мистецтвом. Ще в дитячому садку став ліпити всілякі фігурки. Свій талант усе-таки успадкував на генетичному рівні від батьків. Сім’я була творчою: мама - актриса, тато – музикант і майстер на всі руки. І я перейняв усе це. Тепер я і музикант, і поет, і філософ, і письменник. Граю на багатьох музичних інструментах, пишу вірші, пісні. Якщо тобі дається талант від Бога, то треба встигнути його реалізувати, донести людям, порадувати своєю творчістю.
Як виникає ідея створення?
- У мікромініатюрі зображаю шедеври світового рівня. Дуже подобається сама крама й важкість цього процесу. Люблю створювати мереживо розміром з 1/100 людської волосинки, просякнуте сріблом, на якому більше 10000 узорів-завитків. Задумок може бути багато. Але всі виконати не завжди вдається, адже десь лінза може переломлюватися або не все потраплятиме у фокус.
Скільки робіт презентували?
- Загалом за всю життєву творчість, створив понад 500 робіт.
За кордоном також діють виставки?
- Так. За 35 років, разом із нашою країною, виставка побувала в 70 музеях. Зокрема в країнах Прибалтики, Росії, Угорщині, Чехословаччині, Єгипті, Америці (1996 рік), де ввійшла в десятку неймовірних видовищ світу. Портрети на рисових зернах є в президентів різних країн. Подарував їх також Шварценеггеру, Гілларі Клінтон, та іншим відомим людям.
Багато витрачаєте часу на одну мікромініатюру?
- Залежно від складності роботи експонату, задуманої теми. Приблизно від 1 до 3 місяців. Спершу варто продумати, які інструменти створити, щоб отримати бажаний результат. Є роботи, що рухаються. Наприклад, бій бліх. У ній є ринг, де блохи грають у бокс. Або волосинка, на якій автомобілі різних моделей рухаються, ніби тунелем.
Розкажіть про інші види вашої творчості.
- Маю власні вірші, написав понад 50 книжок. Вони успішно реалізовуються. Люди читають, література чіпляє їхні душі. Велика радість і задоволення для поета, коли є потреба в його віршах. У них відображене життя, його важливі етапи. Описується те, який вклад повинен кожен зробити в цей світ.
Як це - відчувати себе генієм?
- У мене є свій девіз: робити неможливе можливим. Відчуття геніальності в мені було завжди. Ще змалку мама на все, що я робив, казала: геніально. Зараз і я дітям так кажу, щоб стимулювати. Адже сам знаю, наскільки це дієво. Без відчуття того, що ти геніальний, хай це й виглядає помпезно, не можна зробити нічого вартісного. Треба відчувати в собі сили, віру, що ти унікальний. І тоді можеш зробити те, що ніхто ще не робив. Майстер насамперед повинен трудитися, щоб здивувати й порадувати людей, а потім тільки заради того, щоб з цього щось мати.
Чи були у вас думки відмовитися від роботи?
- Так. Були періоди, коли не працював. Дещо виводить із рівноваги, наприклад політичні конфлікти. Потім важко змусити себе працювати після довгих перерв. Але потрібно заставити. Кожен творець закладає собі мистецьку програму, за якою працює. Все залежить саме від нас.
Чи кожна людина може бути генієм?
- Це спосіб життя, своя філософія, що виховується. Кожна людина приходить у цей світ генієм. А неправильне виховання призводить до того, що більшість людей стають такі, як усі. А для творця важливо бути індивідуальністю, мати власний стиль. Помилку допускають ті, хто рівняється на когось. Потрібно робити ставку на свої талант і призначення, вміння, якими тебе наділила природа. І розвивати їх. Тільки це може привести до успіху. Необхідно постійно нарощувати свій потенціал. Вважаю, це і є головне - бути неповторним.
